«Весняна Чигиринщина»

ЧИГИРИН-СУБОТІВ-ХОЛОДНИЙ ЯР

ВАРТІСТЬ: 330 грн дорослий //// 310 грн діти до 12 років

 Під час невеликого переїзду до колишньої гетьманської столиці дізнаємося про життя-буття козаків, про те, яким чином впливали на українську історію дружини Богдана Хмельницького і чому Чигирин отримав таку назву.

Овіяні легендами містечка та села Русі та Січі, дика неповторна природа, пасторальні ландшафти, самісінька та сама, мила Україна, як з дитинства…
Немає нічого ціннішого у cвіті для козака, крім вольної волі, честі та віри православної. Можливість реалізації цих цінностей здавна приваблювала сюди мужніх воїнів. Саме тут уперше сформувалася ідея української державності. Й досі цей край трепетно береже свої кращі традиції! Його мешканці здавна стоять на варті волі…
Мандруючи Богдановим краєм, Ви оглянете середньовічні фортеці, ознайомитеся з експозиціями кращих музеїв України та насолодитеся неймовірними краєвидами і природними багатствами серця України. На Вас чекають комфортабельні готелі, цікаві розповіді гідів та смачні страви у місцевих корчмах.

Чигирин
Стольне місто Чигирин знаходиться на правому крутому березі річки Тясмин. Коли ж Чигирин став козацьким осередком, то його мешканці разом з черкаськими і канівськими козаками заводили хутори-зимівники на Сулі, Ворсклі та інших річках Середнього Подніпров’я. У ХVІ – першій половині ХVІІ ст. – за часів Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої – власниками Чигирина були магнати Дашкевичі, Вишневецькі, Конецьпольські.
У 1592 р. Чигирин отримав Магдебурзьке право. За ним жителі міста формально не залежали від старости, вони мали свій суд і раду, двічі на рік влаштовували ярмарки, щотижня – торги. Опис Чигирина дають відомості з “люстрації” 1622 р. Саме тоді Чигирин – полкове місто, у якому діє козацьке самоврядування. Зростання Чигирина і перетворення його на одну з наймогутніших фортець ХVІІ ст. пов’язане з ім’ям Богдана Хмельницького, чигиринського сотника, військового писаря реєстрових козаків, а згодом – з 1648 р. – гетьмана війська Запорізького.
Чигирину Б.Хмельницький надавав особливого значення. Із початком Визвольної війни 1648-1654 рр. місто стає резиденцією гетьмана і столицею України. За часів Богдана Хмельницького тут мешкали понад 50 тисяч міщан і козаків.
Місто було одним із найбільших у тогочасній Україні та складалося із Верхнього замку, який був головною оборонною цитаделлю, і Нижнього міста – укріпленого передмістя. У Чигирині зосереджувалася державна адміністрація, знаходилися резиденція гетьмана, гетьманський уряд, генеральна військова канцелярія, архів, скарбниця, монетний двір козацької держави.
Тут проводили великі козацькі з’їзди, зібрання, ради, приймали іноземних послів, розробляли і впроваджували в життя універсали, на яких був напис: “Даний з міста стольного Чигирина”.

Суботів
Найславетніше село Чигиринщини розташоване на крутих пагорбах правого берега Тясмина, де впадає річка Суба. Назва села не має ніякої співпричетності до СУБОТИ. За однією з версій, назва села походить від незгасного кострища з дубових дров – суботка, який горів перед Перуном. Згідно з іншою – від “суводь”, тобто, місця де сходяться ріки (Суба й Тясмин).
У селі та на його околицях знайдено багато археологічних пам’яток різного часу, серед них курганний могильник “Три брати”.
Землі, на яких виникло село, були даровані чигиринському осадчому Михайлу Хмельницькому (батькові Богдана Хмельницького) на зламі XVI-XVII ст. У історичних джерелах знаходимо: “…Він посів тут Суботівську слободу… й почав був досить розживатись”. Тут пройшли дитячі роки майбутнього гетьмана України.
Невдалою для родини Хмельницьких виявилася участь у бою під Цецорою у 1620 році. Тоді М. Хмельницький загинув, а його син Богдан потрапив до полону. Через два роки Б.Хмельницький отримав волю та подався на Запоріжжя козакувати. Після багатьох успішних походів Богдан пішов із Січі та завів родину, оселився в Суботові й почав розвивати батьківське господарство.
Про період 1622-1645 рр. відомості досить скупі. З початком Визвольної війни у 1648 році статус Суботова зазнає значних змін: він стає приміською резиденцією гетьмана України Богдана.
Тут, на стародавньому городищі, було споруджено невелику фортецю, а в ній – житлові, господарські та інші будівлі гетьманського двору. Тут проживала родина гетьмана, а також челядь й козацька старшина. У 1651-1653 рр. Богдан Хмельницький своїм коштом збудував поруч із замчищем Іллінську церкву та заповів поховати себе у її стінах.
Укріплення Суботова та його околиць у XVII ст. за місцем розташування розподіляються на три групи: центральну – оборонні споруди замку та Іллінська церква; південну – Вовчий шпиль – спостережний пункт; укріплення для захисту з боку заплави Тясмину – хутори на пагорбах, що здійснювали додатковий контроль над суботівським шляхом. Окремо виділялись підземні ходи, що виконували роль шляхів сполучення між укріпленнями. Центром був замок площею близько 2 га, який розташовувався на мису з крутими схилами, мав рів, два яруси валів із ескарпованими схилами, три дерев’яні та одну кам’яну вежі.
Іллінська церква, замчище Богдана, етномузей, сувеніри, варенуха(!), катання на конях.

Холодний Яр
Холодноярський ліс – святиня для кожного українця. Холодний Яр і Чигирин – це місця, де витає непокірний дух козацької вольниці і славних Д. Байди-Вишневецького, Остапа Дашкевича, Богдана Ружинського, Криштофа Косинського, Северина Наливайка, Павлюка, Жмайла, Тараса Трясила, Сулими, Гуні, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, очільника Коліївщини Максима Залізняка та інших звитяжних захисників України.
У вартість входить:

• переїзд по маршруту Черкаси – Чигирин – Суботів – Холодний Яр – Черкаси,
• послуги екскурсовода,
• страховка

У вартість не входить:

• вхідні квитки,
• послуги екскурсоводів у музеях,
• харчування,
• верхова їзда